|
Гордість, що нас нищить...
|
|
Дельфініус
|
Дата: П'ятниця, 28.11.2008, 22:24 | Повідомлення # 1
|
Адміністратор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 415
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
|
Зараз на мою думку, гордість є дуже поширена у світі, можливо навіть набагато більше, ніж за часів Ісуса  . І вона справді нас нищить, вбиває наші приязні почуття, почуття любові, доброти... Робить нас я б навіть сказав, самотніми. Я за собою часто помічаю цю негідну рису людського характеру, і часом просто не знаю як з нею боротися, а дуже хочу її побороти, позбутися, потоптати...
Як переборювати в собі гордість, як навчитися бути більш покірним, як забувати про себе, думаючи за інших?
Покажи своїм життям, що на землі не відпочивають)))
|
| |
|
|
|
|
DNatiM
|
Дата: П'ятниця, 28.11.2008, 22:35 | Повідомлення # 2
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 287
Нагороди: 6
Статус: Офлайн
|
Я з тобою згідна у всьому . Є один з моїх улюблених фільмів "Зачарована Елла" в якому розповідається про дівчинку яка була дуже покірною . Фільм вартий уваги , я цим хотіла сказати те , що покірним потрібно бути але з дуже великим розумом !
Потрібно вірити в досконалість і мати відвагу бути недосконалим!
|
| |
|
|
|
|
Дельфініус
|
Дата: П'ятниця, 28.11.2008, 22:40 | Повідомлення # 3
|
|
Адміністратор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 415
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
|
Quote (DNatiM)
що покірним потрібно бути але з дуже великим розумом !
Що ти маєш цим на увазі? Щоб зрозуміти, треба подивитися той фільм? Поясни може так на словах 
Покажи своїм життям, що на землі не відпочивають)))
|
| |
|
|
|
|
DNatiM
|
Дата: П'ятниця, 28.11.2008, 22:48 | Повідомлення # 4
|
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 287
Нагороди: 6
Статус: Офлайн
|
Еллу з дитинства нагородили даром покори , все що їй би не сказали все вона виконувала в тій же хвилині . І ось коли вона вона виросла то влюбилась в принца . І ось коли їх відділяла одна мить до того щоб бути разом , дізнались про її дар поганий дядечко принца і почав цим користуватись в злих намірах . Повторюсь сказавши , що фільм варто подивитись .
Ось ще раз переконуюсь в мудрості Божій , що він нас створив із свобідною волею ; давши можливість вибирати сами свій шлях
Потрібно вірити в досконалість і мати відвагу бути недосконалим!
|
| |
|
|
|
|
Андрійко:)
|
Дата: Вівторок, 02.12.2008, 15:00 | Повідомлення # 5
|
Група: Радники
Повідомлень: 458
Нагороди: 5
Статус: Офлайн
|
Мені здається,що треба просто пам'ятати про те,що черезз свою гордість Сатана був скинутий до пекла.Тому завжди треба ставити себе нижче усіх,але як це важко 
In nomine Patris, et Filii, et Spiritus Sancti. Amen
|
| |
|
|
|
|
Nafanja
|
Дата: Вівторок, 02.12.2008, 15:19 | Повідомлення # 6
|
Група: Радники
Повідомлень: 67
Нагороди: 2
Статус: Офлайн
|
В мене показник гордості аж зашкалює. Я стараюсь слідкувати за собою, за думками, вчинками. Дуже важко, але я "в процесі" 
Я бачила цей фільм. Згідна з тобою, Наталя, повчальний 
Тільки тому, що хтось не любить тебе так, як тобі хочеться, не означає, що він не любить тебе всією душею
|
| |
|
|
|
|
Наталька
|
Дата: Середа, 03.12.2008, 19:30 | Повідомлення # 7
|
Група: Модератори
Повідомлень: 241
Нагороди: 4
Статус: Офлайн
|
І я з тих "гордіших" людей. Коли шось не по-моєму, то аж дим з вухів йде Я взагалі вважаю, що гордість - це першопричина всіх гріхів (чи, принаймі, переважної більшості) і тому з нею найважче боротися. Навіть найдосконаліший ангел не зміг побороти свою гордість і повстав проти Бога, то що вже говорити нам, людятам таким слабеньким і немічним Але боротися треба, я впевнена!!! Мені зараз Бог дав одну дуже файну людинку, яка так гарно вчить мене покори своїм власним прикладом. Коли я дивлюсь на ту людину, мені і самій хочеться змінюватися в кращу стороно і це так ФАЙНО!!! |
| |
|
|
|
|
Владик
|
Дата: Понеділок, 22.12.2008, 16:02 | Повідомлення # 8
|
Група: Радники
Повідомлень: 166
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
|
Quote (Nafanja)
В мене показник гордості аж зашкалює
Quote (Наталька)
І я з тих "гордіших" людей.
Не переживайте,не ви одні Я так само,якщо щось не так,то починаю думати про людину зразу шось погане,нє шоб подумати,добре,так нє,тре погане.Ух!аж деколи злий сам на себе буваю!  Але помаленьку,помаленьку,троха сі справляю 
Бо що роблю - не розумію... Я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу те роблю...
|
| |
|
|
|
|
kristik
|
Дата: Неділя, 28.06.2009, 13:39 | Повідомлення # 9
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 185
Нагороди: 12
Статус: Офлайн
|
Quote (Наталька)
Я взагалі вважаю, що гордість - це першопричина всіх гріхів (чи, принаймі, переважної більшості) і тому з нею найважче боротися.
І я так вважаю. І То є гріх, який мені найважче викорінити . Я з малої дитини є не покірна, моя мама завжди повторяла: " покірне теля дві корови ссе!!!" Але так ні вона тоді ні я тепер не можу в собі того перебороти.
Більше того, на мою думку, покора - то чеснота, яка має бути найперше притаманна жінці, бо жінка покірна і послушна - радість для чоловіка і приклад для наслідування для всіх загалом. Того чого може добитись людина покорою не можливо добитись ні чим більше. Великим зразком покори є Матінка Божа! Ми б усі мали брати з неї приклад, бо нема, не було і, напевно, що не буде людини покірнішої і милішої Богу ніж Марія - Мати Ісуса і Мати всіх нас!!!!
Віддай світові найкраще з себе, і, швидше всього, тебе ударять і відштовхнуть:
не зважай, віддай найкраще з себе.
Матір Тереза
|
| |
|
|
|
|
зайченятко
|
Дата: Понеділок, 30.11.2009, 18:21 | Повідомлення # 10
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 22
Нагороди: 0
Статус: Офлайн
|
а мене гордість доїдає.всі її прояви.сособливо злість.так інколи переповняє,що не знаю ні звідки вона ні куди її подіти.порадьте щось.я так хочу жити.
Любов довготерпить і ніколи неперестає.
|
| |
|
|
|
|
Deus
|
Дата: Четвер, 24.12.2009, 03:58 | Повідомлення # 11
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 3
Нагороди: 0
Статус: Офлайн
|
Гордість - це диявольський винахід, початок і сховище гріхів.
"Коли ми кажемо, що гріха не маємо, то ми самих себе обманіємо, і правди в нас немає."
|
| |
|
|
|
|
benedikta
|
Дата: Понеділок, 28.12.2009, 20:58 | Повідомлення # 12
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 346
Нагороди: 11
Статус: Офлайн
|
Убогість духовна є духовне переконання в тому,що життя наше і всі наші духовні і тілесні блага життя, здоров’я,сили, знання, багатство та інші життєві блага – все це дар Творця Бога. Без небесної допомоги неможливі придбання ні матеріального добробуту, ні духовного багатства – все це дар Божий.
Убогість духовна називається смиренням, а чеснота її – смиренно мудрістю. Смиренно мудрість – основна християнська чеснота, тому, що вона протилежна гордості, а від гордості сталося все зло у світі. Перший з ангелів став дияволом, перші люди згрішили, а нащадки їхні сваряться і ворогують між собою, через гордість, бо «Початок гріха – гординя»
Біблія вказує, що один із найтяжчих гріхів, що породжує причину будь-якого зла є зазнайство людини. Ми звикли до іншого розуміння поняття «гординя» і тому не спів ставляємо його з такими, як честь і гідність людини. У біблійному розумінні «гординя» – це коли людина уявляє себе тим, чим насправді вона не є (Богом). Якщо людина так думає про себе і відповідно до цього мислення починає діяти у світі, то з того виходять такі самі наслідки, які сталися при будуванні Вавилонської вежі. Втративши любов до Бога, нехтуючи його законами, людина не може мати нормальних людських стосунків і вся її діяльність буде руйнівною. Народна мудрість каже: «Любов будує, а ненависть руйнує».
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, чиніть їм і ви так само.
(Лк.6, 31)
|
| |
|
|
|
|
benedikta
|
Дата: Понеділок, 28.12.2009, 21:24 | Повідомлення # 13
|
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 346
Нагороди: 11
Статус: Офлайн
|
Гординя найтяжче зло, тому, що вона відкриває дорогу всім іншим можливим і задуманим злочинам. Саме таким найбільшим гріхом є гріх Адама і Єви (первородний), бо вже наступним гріхом було вбивство Каїна Авеля.
Горда і марнославна людина надзвичайно високої думки про свої чесноти – розум, красу, багатство. Горда людина поважає тільки саму себе, через те , що багато досягла і думає, що інші гірші за неї, хоч і знає, що для того, щоб бути такою потрібно багато працювати. І настає момент, коли вона має змогу допомогти ближньому, але вона повертає голову і каже: «Я Ж УСЬОГО ДОСЯГЛА САМА І МЕНЕ НІХТО НЕ ПІДТРИМВАВ»…
Можливо в глибині душі розуміє, що чинить погано, але вона надто самозакохана, щоб змінити себе і виправити свої помилки. Ту жорстокість, яку колись проявили до неї, вона поширює між своїми ближніми. Горда людина хоче показати, що від неї залежить щастя чи смуток інших, прагне, щоб всі навколо безперервно просили її і принижувались перед нею. Свої поняття і бажання вона вважає вищим від верховної волі самого Бога. В душі панує зло і темнота. Презирливо із насмішкою вона ставиться до чужих думок і порад і не відмовляється від своїх поглядів, якими б смішними і неправильними вони не були.
Наша гордість починається з браку внутрішнього спокою з нашого постійного невдоволеного серце. Серце, якому через гордість бракує Божої любові, миру і опіки. Серце, яке забуло, що крім відчуття болю й жорстокості, існує відчуття радості і потрібності, які існують у Богові, з Богом і для Бога. Горда і марнославна людина із самої себе ( як для себе так і для інших ) робить ідола. Пригадаймо «Притчу про митаря і фарисея ». Багатий фарисей молився у храмі осуджуючи несправедливого митаря. Христос навчає нас, що головний гріх – гординя, коли людина перецінює саму себе і хоче, щоб її цінили більше, ніж вона на це заслуговує. Ця притча застерігає всіх нас, щоб ми не були гордими, не хвалилися, вважаючи себе праведними й кращими за інших, але щоб із смиренням, бачачи власні гріхи, каятися в них, нікого не осуджувати, бо тільки смиренна людина підноситься душею до Бога.
Тому ще раз із покірним серцем спробуймо, незважаючи ні на що, почати розмовляти з Богом, навчитися Його слухати й жити з Ним, а не робити з Нього запасного варіанту – це діалог між нашим Я (дуже часто гордим) і Богом (з Його безмежною любов’ю).
Примножуймо Божі дари і не гордімося ними. Зростаймо у покорі, бо хто вірний в малому, того Господь і поручить більше. Бог гордим противиться, а покірним дає благодать.
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, чиніть їм і ви так само.
(Лк.6, 31)
|
| |
|
|
|
|
xarizmat
|
Дата: Четвер, 27.10.2011, 16:28 | Повідомлення # 14
|
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 38
Нагороди: 0
Статус: Офлайн
|
Quote (Дельфініус)
Зараз на мою думку, гордість є дуже поширена у світі, можливо навіть набагато більше, ніж за часів Ісуса . І вона справді нас нищить, вбиває наші приязні почуття, почуття любові, доброти... Робить нас я б навіть сказав, самотніми. Я за собою часто помічаю цю негідну рису людського характеру, і часом просто не знаю як з нею боротися, а дуже хочу її побороти, позбутися, потоптати... Як переборювати в собі гордість, як навчитися бути більш покірним, як забувати про себе, думаючи за інших?
Гордість буває ще в суміші з релігіозністю.
Боротися треба молитва, часте читання Святого Письма.
Тільки Дух Святий може допомогти в молитві і виправленні гріхів.
Ів 15.7 "Коли ж ви в мені перебуватимете, і мої слова в вас перебуватимуть, -
просіте тоді, чого лиш забажаєте, і воно здійсниться для вас."
Мало просто молитися, потрібно ще щоб слово Боже перебувало в людині.
|
| |
|
|
