Головна » Варто почитати » Що говорить Церква » Мій храм - моя святиня |
Людина, яка не знає своєї історії, не має майбутнього... Аналізуючи цей відомий вислів, ми зрозуміли, що майже нічого не знаємо про історію нашого парафіяльного храму. Тому поставили перед собою мету – знайти першоджерела історії церкви, розпитати старожилів про її будівництво і розвиток. Частинку цього завдання нам вдалося виконати і ми хочемо поділитися здобутком з Вами, дорогі читачі. У вирішенні цієї проблеми нам допомогли працівник Львівського центрального церковного архіву – п.Оксана Гайова, а також наш парафіянин-старожил – п.Володимир Ткачик. У 1910 році сихівські парафіяни власним коштом збудували першу місцеву римсько-католицьку святиню – невелику каплицю, яку освятили під титулом Пресвятої Діви Марії Королеви Польщі. У 1912-1913 роках у Сихові заснували парафіяльну експозитуру, до якої увійшло також село Пасіки-Зубрицькі із власною мурованою неоготичною каплицею, спорудженою 1912 року на кошти власників села – родини Сейферовичів. У 1927 році сихівська експозитура отримала статус парафії у межах Львівського заміського деканату. 1929 року 11 сотень вірних обслуговував адміністратор отець Дионізій Любовецький. Його наступник отець Телесфор Габриль 1936 року на кошти парафіян, чисельність яких збільшилась до 14 сотень, здійснив перебудову каплиці за проектом архітектора Андрія Фридецького, розширюючи її до розмірів костелу. Таким чином колишня каплиця стала пресбітерієм сучасної святині. У 1946 році радянська влада закрила сихівський храм. Останній адміністратор парафії отець Юстин Костек та частина парафіян виїхали до Польщі, забравши з собою костельне майно з парафіяльної святині та каплиці у Пасіках-Зубрицьких і передав ключі від церкви греко-католикам. Першу Службу Божу у греко-католицькому обряді тут відправив отець Левицький-Рогаля. Проте в кінці 1946 року з Волині радянська влада прислала до храму православного священика отця Тарнавського, і з того часу тут почали відправляти православні Московського патріархату. У 1989 році на парафії була створена Ініціативна група відродження греко-католицької Церкви, так званий церковний комітет, основним завданням якого було повернути церкву святого архистратига Михаїла греко-католицькій громаді. 5 липня 1990 року було проведене опитування вірних нашої парафії про приналежність до релігійних конфесій. В урні було 2077 бюлетнів, з яких 30 визнали недісними. При підрахунку, голоси віруючих розділилися так: Українська Православна Церква Московського патріархату – 3 голоси; Римо-католицька Церква – жодного голосу; Українська Автокефальна Православна Церква – 22 голоси; Українська Греко-католицька Церква – 2022 голоси. 15 липня 1990 року Районна рада міста Львова видала постанову про передачу церкви святого архистратига Михаїла у власність греко-католицькій громаді. І вже з осені 1990 року у храмі почали відправляти греко-католики. Першу Службу Божу після повернення храму відправив монах чину Теодора Студита – брат Олександр (Приліп). Сьогодні історію творимо ми, і нам є з кого брати приклад. Будьмо ініціативними, дбаймо про нашу церкву з таким самим запалом і натхненням, з яким боролися за неї наші попередники. Нехай кожен задасть собі запитання: "А що я зробив і можу зробити для своєї церкви і парафії? Скільки зусиль я приклав для їх добра і процвітання?” |
|
Категорія: Мій храм - моя святиня | Додав: Vova (24.10.2008) | |
Переглядів: 2689 |
Всього коментарів: 0 | |