До речі, є думка, що хула проти св. Тайн і Церкви теж може бути хулою проти Святого Духа. Бо Він діє в Церкві і, зокрема, під час здійснення св. Тайн.
А в казках є ще й багато насмішок над священиками. Вони, звичайно, є такі ж люди як і ми, не застраховані від гріхів. Я не згіршуюся тим, коли бачу, що священик поводиться не так, як має поводитись християнин, тим більше, що духовні особи мають набагато більше спокус як миряни. Але коли діти читають такі казки, в них, м'яко кажучи, з'являється доволі однобічна думка про священиків і може сформуватися упереджене ставлення до Церкви на все життя.
Ми не можемо забрати спокуси зі світу, але можемо хоч трохи захистити дітей від них.

А я кажу про відповідальність старших: батьків, бібліотекарів, вихователів, педагогів і тих, хто дарує книжки, a, тим більше, видає, до них звертаюсь.

Недавно вийшла ще одна така казка з хулою на Святого Духа (назви казати не буду, бо говорить сама за себе) в одній з книг 24-томного збірника: Українські народні казки:Книга 5: Казки Гуцульщини/М. Зінчук, 2006
Щоб знати, доводиться перечитувати зміст книжечок... Хто зна, скільки ще таких є? А то, втрачені гроші...

До речі, в мультфільмах теж є багато такого, чого б дітям краще не бачити. (Наприклад, зневага над св. Володимиром Великим)
Бо "хто спокусить одного з цих малих, що в Мене вірують, краще б йому жорно повісили на шию і втопили в глибині моря..." Чому Церква не реагує?