|
Дельфініус
|
Дата: П'ятниця, 28.11.2008, 23:45 | Повідомлення # 1
|
Адміністратор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 415
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
|
Познайомилися хлопець з дівчиною, позустрічалися якийсь час, вирішили одружитися! Ніби все добре, і тут бах, за короткий час розлучення... Чому...? Що це таке? Любов? Ні це просто егоїзм, невміння дарувати себе один одному! Навіщо було тоді одружуватися, обіцяти перед Богом вірність до смерті? В Україні дуже сумна статиска шлюбів-розлучень, тут можна побачити результати досліджень. Тішить, хоч ,що в нас на Західній Україні більш-менш небагато розлучень. Але не може не тішити, шо розлучення всетаки є  . Чомусь років 100 назад про розлучення практично не було чути, це було як великий сором, коли люди розлучалися. А чому зараз так не є? Як запобігати утворенню таких короткочасних шлюбів?
Покажи своїм життям, що на землі не відпочивають)))
|
| |
|
|
|
soldy
|
Дата: Вівторок, 16.06.2009, 22:07 | Повідомлення # 16
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 101
Нагороди: 4
Статус: Офлайн
|
Я писав про таку штуку як "уневажнення шлюбу", яке відбувається в церковно-судовому порядку, через перечислені тобою musia_79 речі (прихована важка хвороба і т.д.), часто говорять, що не відбулась сама тайна і на даному моменті шлюб "уневажнюють". Також писав, що вважаю цей термін нелогічним - це не лише моя думка, так вважають провідні каноністи католицької церкви. Адже не можна уневажнити те, що було важне. Наприклад хтось приховав від половинки, що є важко хворим, народжуються діти, пізніше все випливає наяв, починається суд, вирішують розірвати шлюб...уневажнити не можна те що відбулось, вінчання відбулось, співжиття відбувалось, діти народились - цього уневажнити неможливо, все хіба на даному моменті можна зупинити. Мабуть єдине що на даному моменті уневажнюється - це шлюбна присяга, яка тепер втрачає свою важність, хоча до даного моменту вона була важна...
Чи відбувалась свята тайна подружжя? Чи вінчання, яке безсумнівно відбулось було За Божою участю? Чи є подружжя благословенне Богом?
Якщо віннчання відбулось без Божого благословення, тоді подруги до даного моменту є в стані гріха, гріха не смертного і не тяжкого (в стані тяжкого гріха може бути хіба той хто затаїв хворобу), але все ж це стан гріха. Невже тепер з цього треба сповідатися? Коли ж Бог благословив шлюб, то хто може його розірвати? Церква (священник, церковна влада), яка давала благословення, будучи посередником між Богом і подругами? Але ж тоді присяга "любити...... аж до смерті", чи можна зробити тепер таку присягу неважною?
Каноністи справді вважають що Бог не благословляє такого подружжя, адже в його основі є обман!!! А все таки кожна присяга це щось важливе, думаю що Бог її приймає і може звільнити від неї, також і апостоли мали владу в'язати і розв'язувати - тобто зобов'язувати і звільняти від зобов'язання. І з цієї точки зору можна вийти на те, що церква може розірвати шлюб, хоча так само можна вийти і на те, що церква може просто визнати відсутність у чині Божого благословення, бо Бог благословляє лише на добро!
Шось підозрюю шо в Бога все набагато простіше по цьому питанню ніж в мене і каноністів 
Корче ти мабуть права  |
| |
|
|
|
musia_79
|
Дата: Вівторок, 16.06.2009, 23:45 | Повідомлення # 17
|
Група: Модератори
Повідомлень: 289
Нагороди: 10
Статус: Офлайн
|
Точно, soldy, в Бога все простіше То тільки в нас все складно, коли починаємо сильно заглиблюватися у різні сфери... Мені також сам термін "уневажнення" здається не дуже доречним, бо як можна уневажнити те, що не відбулось?..
Приймай себе таким, яким ти є, але не забувай - яким маєш стати...
|
| |
|
|
|
benedikta
|
Дата: Середа, 17.06.2009, 20:30 | Повідомлення # 18
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 117
Нагороди: 2
Статус: Офлайн
|
Одною з причин розлучень, є те, що особа одружується, не через любов, а в більшості випадків з користі, як зі сторони юнака, та і дівчини.
Вона шукає вигоди, користі, щоб він був заможний, мав машину, свій бізнес і т.д. Або юнак з користі, там дівчина дочка, якого начальника. Бувають випадки, що просто через пристрасть. Ще по селах буває таке, що дівчата причаровують якимись штучками хлопців, чи хлопці дівчат, ті чари відходять і молодята стають один одного ненавидіти. І тому одружуючись ці дві молоді особи, за кілька років і розлучаються.
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, чиніть їм і ви так само.
(Лк.6, 31)
|
| |
|
|
