|
Dmytro
|
Дата: Середа, 07.04.2010, 00:06 | Повідомлення # 1
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 17
Нагороди: 1
Статус: Офлайн
|
Однією з найголовніших тем сьогодення є історія Церкви. Як ви ставитеся до цієї історії? Що ви думаєте про хрестові походи, індулігенції, які провадив папа римський? Адже багато людей саме через це відійшли від Церкви і продовжують відходити. І чи взагалі варто через цю історію покидати Церкву?
Бо Божа благодать з'явилася спасенна всім людям і навчає нас, щоб ми, зрікшися нечестя і грішних бажань цього світу, жили тверезо, праведно і благочестиво в нинішньому віці. (Тит 2:11-12)
|
| |
|
|
|
kristik
|
Дата: Четвер, 08.04.2010, 17:10 | Повідомлення # 2
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 179
Нагороди: 11
Статус: Офлайн
|
Це одне з питань, яке мене постійно хвилює. Я дуже люблю читати історичну літературу і в ній якраз найбільше описуються такі всякі події. Багато всякого мені не зрозуміло. Наприклад, чому колись монастирі володіли величезними багатствами, тоді як монахи, мають відмовлятися від всяких земних благ. Або Верфелеміївська ніч в Франції, в яку було вбито дуже багато людей серед яких діти, жінки, люди похилого віку. Вбивали гугенотів, які ніби то перечили Церкві, але я не розумію, хіба не було якогось гуманнішого способу обійтися з ними? І ще дуже багато є такого чого я сама собі не пояснюю. Я думаю на такі запитання найкраще б могли відповісти самі ж Отці теперішньої Церкви.
Віддай світові найкраще з себе, і, швидше всього, тебе ударять і відштовхнуть:
не зважай, віддай найкраще з себе.
Матір Тереза
|
| |
|
|
|
soldy
|
Дата: Четвер, 29.04.2010, 18:29 | Повідомлення # 3
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 101
Нагороди: 4
Статус: Офлайн
|
Отці теперішньої церкви є отцями тієї самої церкви, що існувала колись, але змінилась епоха, змінився устрій, лад. Тепер, здавалось, нема рабів (що є відвертою брехнею, хоч рабство і давно засуджене законодавствами розвинених країн), але, все ж, давній гріх є гріхом. Петро також згрішив, були папи, які не просто мали певні політичні інтереси, але по всій натурі жили політиканством. Іван Павло ІІ привселюдно вибачився за гріхи церкви, а наслідком щирого розкаяння є прощення. Знаєте що означає простити?! Це значить - забути! Бог вже забув наші гріхи!!!
А про те що люди відходять від церкви, через давні гріхи керівників церкви можу сказати єдине - вони фарисеї (вони - то люди, які відходять). Пам'ятаєте, Ісус сказав до народу, що хто не має гріха, нехай першим кине камінь в жінку, яка згрішила?! Тоді ніхто не кинув, то чого сьогодні хтось хоче каменувати Христову церкву, за гріхи давніших керівників якої уже розкаїлися їх нинішні наступники!!!
Не будьмо фарисеями, історія - не світла і життєрадісна казочка, бувало, може є та і може бути таке, що....
Але це не причина, щоб звинувачувати когось. Навчімося прощати, навчімся забувати гріхи, особливо гріхи наших ближніх. Ніхто з нас не може сказати, що в нього ідеальне, пресвяте життя, можливо нам вже не раз хотілося вернутися в минуле, аби все змінити, та змінити те що було - неможливо, бо його нема, а є лише сьогодні, є те, що є! Сьогодні час простити, покаїтися і творити Божу, а не свою волю. |
| |
|
|
