|
Пекло і чистилище
|
|
benedikta
|
Дата: Неділя, 29.01.2012, 04:39 | Повідомлення # 46
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 383
Нагороди: 11
Статус: Офлайн
|
Продовження:
Одкровення небес 2-ге свідоцтво, Аріель
Піднявшись у Небесне Царство, ми опинилися в гарному місці з дорогоцінними дверима. Перед дверима стояли два ангели. Вони почали говорити, але їхня мова була ангельською, і ми не зрозуміли, що вони говорили. Але Ісус Христос дав нам розуміння - ангели вітали нас. Господь доторкнувся до дверей, і ті відчинилися. Якщо б Ісуса не було з нами, то ми не змогли пройти через ті ворота.
Ми почали все розглядати на небесах. Ми бачили величезне дерево, яке Біблія називає деревом життя (Од. 2, 7). Ми пішли до річки і побачили там багато риби. Все було настільки дивно, що мої друзі вирішили увійти в річку. Ми почали плавати під водою. Риба плавала навколо нас і доторкалася до наших тіл. Цікаво, що риба не відпливала від нас, як це буває на землі. Риба довіряла нам, бо знала, що ми не збираємося їй зробити нічого поганого. Я був такий захоплений, що взяв одну з рибок і витягнув з води. Ще більше мене здивувало те, що риба відчувала себе дуже спокійно і продовжувала насолоджуватися присутністю Господа навіть у моїх руках. Я відпустив її знову у воду.
На відстані я бачив білих коней, про яких написано в Одкровенні 19, 11.
Побачив я небо відкрите; і от - кінь білий, і хто сидить на ньому, Вірний зветься і Правдивий, і в справедливості судить і воює (Од. 19,1).
Це були коні, яких Господь використовуватиме, коли прийде забрати своїх людей, свою Церкву. Я підійшов до коней і почав гладити їх. Господь підійшов до мене і дозволив проїхатися на одному, верхи я почав відчувати те, що раніше ніколи не відчував, - мир, свободу, любов, святість, які людина може мати тільки тут. Я насолоджувався всім, що бачили мої очі в тому прекрасному місці, яке Бог приготував для нас.
Також ми бачили весільний бенкетний стіл, на якому все вже було приготовано. Він не мав початку і кінця. Ми бачили стільці, приготовані для нас. Ми також бачили вінці вічного життя приготовані для нас. Ми бачили чудову їжу, яка вже стояла для всіх, хто буде запрошений на весілля Агнця.
Там були ангели з білою тканиною для одягу, який Бог готує для нас. Я був вражений усім цим.
Слово Боже говорить, що ми повинні стати як діти. На небесах ми були схожі на дітей. Ми насолоджувалися всім, що там було: квітами, оселями... Господь навіть дозволив нам побувати в оселях.
Потім Господь узяв нас до місця, де було багато дітей. Господь став серед них, і вони почали разом бавитися. В кожною дитиною Господь провів достатньо часу, і Йому подобалося бути з ними.
Ми запитали Його: «Господи, це діти, які повинні народитися на землі?»
Господь відповів: «Ні, це діти, яких абортували».
Коли я це почув, щось всередині змусило мене здригнутися. Я пам'ятав випадок з минулого, коли ще не знав Бога. Тоді у мене були стосунки з дівчиною, і вона завагітніла. Коли вона сказала мені це, я не знав, що робити далі, і попросив, аби і вона подумала над цим. Минув час. Коли я прийшов до неї, щоб сказати про своє рішення, було вже надто піз¬но: вона зробила аборт.
Це залишило відбиток на моєму житті. Навіть після того, як я прийняв Господа, я не міг пробачити собі той аборт. Але зараз Господь дозволив мені увійти в те місце і промовив до мене: «Аріелю, ти бачиш ту дівчинку, он там? Це твоя донька».
Щойно Він сказав мені це, я побачив дівчинку і відчув, що давня рана серця почала затягуватися. Господь дозволив мені підійти до неї близько, і вона була поряд зі мною. Я обійняв її і подивився їй у вічі. Єдине слово, яке я почув з її вуст, було: «Татусю».
Я зрозумів і відчув, що Господь помилував мене і простив мені. Але тепер я мусив навчитися пробачити себе самого.
Дорогі друзі, хочу сказати вам одну річ. Бог уже простив вам гріхи, тепер ви повинні навчитися пробачити самих себе. Я дякую Богові, що Він дозволив мені поділитися цим свідоцтвом із вами.
Господи Ісусе, я віддаю Тобі всю честь і славу! Це свідчення Господа, Він дозволив нам отримати це одкровення. Я сподіваюся, що кожен, хто чує це свідчення, також отримав благословення і може поділитися цим з іншими.
Нехай Господь благословить вас!
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, чиніть їм і ви так само.
(Лк.6, 31)
|
| |
|
|
|
|
benedikta
|
Дата: Неділя, 29.01.2012, 04:46 | Повідомлення # 47
|
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 383
Нагороди: 11
Статус: Офлайн
|
Продовження:
Одкровення небес 3-тє свідоцтво
І витре [Бог] кожну сльозу з очей їхніх; і смерти не буде більше, ні скорботи, ні плачу, ні болю не буде більше, бо все попереднє минуло (Од. 21, 4).
Коли ми прибули і великі двері були відчинені, я побачила долину, повну квітів. Квіти були красиві, і їхній запах був незвичайним.
Коли ми йшли, то відчували незвичайну свободу, яку ніколи не відчували на землі. Ми відчували світ, який наповнював наші серця, і коли ми розглядали квіти, то помітили, що всі вони були унікальні; кожна пелюстка був іншою, індивідуальною і мала унікальний колір.
У серці я сказала Господу, що хотіла б мати одну з таких квіток. Господь, перебуваючи поруч зі мною, кивнув на знак згоди, і я потягнула квітку на себе. Але нічого не вийшло, я не могла зірвати її і витягти з землі. Я не змогла зірвати навіть пелюстки. Тоді Господь, порушивши тишу, сказав: «Тут все повинно робитися в любові». Він торкнувся квітки, і квітка сама лягла Йому на руку. Тоді Він дав її мені. Ми продовжували йти далі, але запах квітів все ще був з нами.
Ми прийшли до місця з дуже красивими дверима. Це були не прості двері, вони були майстерно зроблені і вигравіювані дорогоцінними каменями. Двері відчинилися, і ми увійшли в кімнату, де було багато людей. Кожен тут інтенсивно готувався. Дехто ніс на плечах рулони білої сяючою тканини, інші несли рулони золотої нитки. Всі виконували роботу поспішно.
Ми запитали Господа, чому все робиться з таким зусиллям і поспіхом. Тоді Господь покликав одного з молодих людей, щоб той підійшов до нас. У цього чоловіка на плечах був рулон тканини. Він підійшов і шанобливо подивився на Господа. Коли Ісус запитав його, навіщо він несе цей рулон, чоловік, подивившись на Господа, відповів: «Господи, Ти знаєш для чого ця тканина. В неї шитимуть одяг для відкуплених, одяг для славної Нареченої». Почувши це, ми сильно зраділи.
І дано їй, щоб одягнулася у вісон чистий, ясний, вісон же - це праведність святих (Од. 19, 8).
Вийшовши з того місця, ми відчували всередині великий мир, тому що це було чудово бачити, як сам Господь робив щось добре для нас. Він має місце і час для вас, тому що ви важливі для Нього.
Коли ми вийшли з того місця, наші очі розбігалися від того, що ми бачили там на небесах. Кожна річ мала в собі життя і віддавала хвалу Богові.
Потім ми прийшли в місце, де перебували мільйони і мільйони дітей. Різного віку. Коли вони побачили Господа, то всі хотіли обійняти Його, відчувати більше Його любові, тому що вони пристрасно любили Його. Ісус був для кожної дитини найбажанішим. Нам хотілося плакати, коли ми бачили, як Ісус цілував усіх їх і потискав їхні руки.
Ми бачили, як ангели були поруч з Господом і підносили Йому сповитих немовлят. Господь торкався до них, цілував їх у лобики, і потім ангели забирали їх. Ми запитали Господа, чому там було так багато дітей? Це діти, яких пошлють на землю?
На мить Він замовк і відповів: «Ні, цих дітей не будуть посилати на землю! Це ті діти, яких батьки не хотіли мати на землі. Вони мої діти і я люблю їх».
Коли я не знала Бога, я грішила, як і багато людей. Серед тих гріхів був і аборт, який я зробила.
В якийсь момент, коли я була близько біля Господа, я запитала Його, чи є тут моя дитина. Господь відповів: «Так».
Коли я йшла по одній стороні, я побачила маленького гарного хлопчика. Поряд з ним стояв ангел. Ангел дивився на Господа, а
хлопчик, повернувшись, дивився в інший бік.
Господь сказав мені: «Послухай, це твій хлопчик».
Я хотіла подивитися на нього і підійшла ближче, щоб доторкнутися до нього, але ангел зупинив мене рукою. Він сказав мені, що я повинна спочатку послухати хлопчика. Я почала слухати те, що маленьке хлоп'я говорило. Воно говорило і дивилося в напрямку інших дітей.
Воно запитало ангела: «Коли тут будуть мої тато і мама?»
Ангел, дивлячись на мене, відповів йому: «Твої тато й мама повинні прийти до тебе».
Я не знаю, чому мені було дозволено бачити все це і чути, але це був найкращий подарунок для мене, який я тільки могла отримати від Господа. Дитина не сердилася на нас, що ми не дали їй народитися. Вона просто чекала з любов'ю, яку Бог помістив у її серце.
Ми продовжували йти, але образ хлопчика був у мене постійно перед очима. Я знаю, щодня мені потрібно докладати всіх зусиль на землі, щоб одного разу бути зі своїм сином. У мене є ще одна причина піти туди, бо є Хтось, хто чекає мене в Небесному Царстві. Слово Боже говорить:
Я веселитися буду Єрусалимом, я радуватимусь моїм народом. Не буде чути більш у ньому ридання голосного, ні крику (Іс. 65,19).
Потім ми добралися до місця, де були невеликі гори. Там було безліч людей, одягнених в біле, і вони зустрічали Господа з зеленими оливковими гілками в руках. Коли вони махали цими гілками, з них стікав єлей.
Бог приготував для вас великі речі! Це ваш час покласти своє серце перед Ним.
Нехай Господь благословить вас!
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, чиніть їм і ви так само.
(Лк.6, 31)
|
| |
|
|
|
|
benedikta
|
Дата: Неділя, 29.01.2012, 04:48 | Повідомлення # 48
|
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 383
Нагороди: 11
Статус: Офлайн
|
Продовження:
Одкровення небес 4-те свідоцтво
У Небесному Царстві ми бачили дивовижні речі, про що було сказано в Божому слові.
Але, як написано: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять» (1 Кор. 2, 9).
Коли ми прибули в Небесне Царство, ми бачили безліч речей і відчували славу Бога.
Мене вразило місце, де було багато дітей. Ми всі можемо сказати, що там були мільйони дітей.
Ми бачили дітей різного віку. Небеса були розділені на різні секції. Ми бачили дитячий будинок, в якому були діти 2-4-річного віку. Ми також помітили, що діти в Царстві Небесному ростуть, навчаються. Ангели вчать дітей слова Божого, а також співати, поклонятися Господу і прославляти Його.
Коли з'явився Господь, ми могли бачити величезну радість. Навіть притому, що ми не бачили Його обличчя, ми могли бачити Його посмішку. Всі діти побігли до Нього. Посеред дітей ми побачили Марію, мати Господа Ісуса Христа. Вона була красивою жінкою. На ній була біла одіж і золотий пояс. її волосся були довгими і досягало до талії.
Ми не бачили там ні місяця, ні сонця. Слово Боже говорить нам: Ночі не буде більше, і не матимуть потреби в світлі світильника і світлі сонця, бо Господь Бог освітлює їх, і царюватимуть на віки вічні (Од. 22, 5).
Ми могли бачити там славу Бога. Нам важко пояснити жахи, які ми бачили в пеклі, але нам ще важче пояснити астрономічні речі, які учинив Творець. Там ми постійно пересувалися, і потрібно було встигати все роздивитися.
Посередині неба ми бачили великий хрест, зроблений із золота. Ми віримо, що це не був символ ідолопоклонства, - цебув символ того, що через смерть Христа ми маємо вхід у Царство Небесне.
Подорож по небесах тривала. І вона була прекрасною з Ісусом. Тепер ми точно знали, що Бог, якому ми служимо, Ісус з Назарету. Багато хто на землі думає, що на небі є Бог, який чекає, поки ми згрішимо, щоб потім покарати нас і послати в пекло. Але це не так. Ісус - наш друг, який співчуває, коли нам важко. Ісус, Бог любові, співчуття і милості, Він тримає нас у своїх руках, щоб допомогти нам залишатися на шляху спасіння.
Також Господь дозволив нам зустріти людину з Біблії - царя Давида. Він дуже добре виглядав, був високий, і його обличчя відображало славу Божу. Поки ми були там, цар Давид танцював, танцював і танцював і віддавав всю славу і честь Богові.
Тим, хто читає це свідчення, я хочу сказати, що слово Боже говорить:
Не ввійде до нього ніщо нечисте і хто чинить мерзоту і лжу; але тільки ті, що записані в книзі життя в Агнця (Од. 21, 27).
І я хочу сказати вам, що тільки вірні успадковують Царство Небесне. Нехай Бог благословить вас.
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, чиніть їм і ви так само.
(Лк.6, 31)
|
| |
|
|
|
|
benedikta
|
Дата: Неділя, 29.01.2012, 04:50 | Повідомлення # 49
|
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 383
Нагороди: 11
Статус: Офлайн
|
Продовження:
Одкровення небес 5-те свідчення
Всім бо нам треба з'явитися перед судом Христовим, щоб кожний прийняв згідно з тим, що зробив, як був у тілі: чи добре, чи зле (2 Кор. 5, 10).
У Небесному Царстві ми бачили Небесний Єрусалим, про який говорить Йоан.
В домі Отця мого багато жител. Коли б не так, то я сказав би вам; іду бо напоготовити вам місце (Йо. 14, 2).
Ми бачили це місто і входили до нього; це ре¬альне і дивовижне місто. Ісус відійшов туди, щоб приготувати нам місце.
У місті та поза його межами ми бачили, що на кожному місці проживання та будинку написано ім'я його власника. Це місто ще не заселене, але вже приготоване для нас. Нам дозволили увійти до будівлі. Але пізніше, коли ми залишили місто, все, що ми бачили в будинках, було стерто з нашої пам'яті. Однак ми дещо можемо пам'ятати, це колони будівель, які покриті дорогоцінними металами та різноманітними дорогоцінними каменями. Камені були інкрустовані в колони.
Золото в місті точно таке, як його описує Біблія - майже прозоре і блискуче. Земне золото не може зрівнятися за чистотою, блиском і красою із золотом на Небесах.
Після цього нас повели в місце, де було багато контейнерів. У тих контейнерах були кристалізовані сльози. Це ті сльози, що їх діти Божі проливають на землі. Це не були сльози скарг, ні - це були сльози, які люди проливають у присутності Бога, сльози розкаяння, вдячності. Бог тримає їх як дорогоцінний скарб на небесах достеменно так, як це згадано в псалмі 55, 9:
Мої скитання тобі відомі, сльози мої збери в бурдюк твій: чи ж не записані вони у твоїй книзі?
Також ми були в місці, де було безліч ангелів. Хоча на Небесах ми бачили різні типів ангелів, в цьому місці були ангели одного особливого типу. Ми бачили, що в Ісуса є конкретний ангел для кожної людини. Ісус також показав нам, що такий ангел буде з кожною людиною протягом усього її життя. Ми бачили ангелів, призначених для нас.
Бо ангелам своїм він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах (Пс. 90,11).
Потім ми були в місці, де було безліч квітів. Де¬які квіти були розквітлими, гарними і сяючими, але деякі були зів'ялі і навіть сухі. Ми запитали Ісуса, яке значення мають усі ці квіти. Він відповів, що життя кожного з нас схоже на ці квіти. Він взяв одну із сяючих кольорів і сказав: «Ця квітка показує стан вашого спілкування зі мною». Він взяв іншу квітку, яка була похилена, і сказав: «Послухайте, ця людина упоко¬рюється, тому що в її житті зараз випробування і труднощі. У цьому житті завжди є те, що перериває спілкування зі мною. Ви знаєте, що я роблю з цими квітами, які похиляються, щоб зробити їх знову здоровими?»Тоді Він узяв квітку в руку і продовжив:
«Я пролив свої сльози над ними і я підіймаю їх». Ми бачили, як ця квітка знову піднялася і знайшла силу, і на ній знову з'явився колір.
Потім Ісус взяв одну із сухих квітів, кинув її у вогонь і сказав: «Послухайте, ця людина знала мене і тікала від мене. Тепер вона помирає без мене у вогні» (Йо. 15, 5-6).
Ідучи звідти, на горизонті ми побачили великий красивий замок. Гадаємо, що той замок був місцем поруч з присутністю і троном Бога.
Перебуваючи на небесах, ми відчували невимовну радість і мир, вищі від усякого розуміння (Флп. 4, 7). Ми зрозуміли, що було написано:
...До спадщини, яка не може ні зотліти, ні заплямитися, ані зів'янути, - збереженої для нас на небі (1 Пт. 1, 4).
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, чиніть їм і ви так само.
(Лк.6, 31)
Повідомлення відредагував benedikta - Неділя, 29.01.2012, 04:50
|
| |
|
|
|
|
benedikta
|
Дата: Неділя, 29.01.2012, 04:52 | Повідомлення # 50
|
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 383
Нагороди: 11
Статус: Офлайн
|
Продовження:
Одкровення небес 6-те свідоцтво (завершальне)
Щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля (Лк. 22, ЗО).
У тому дивовижному місці Бог дозволив нам побачити найгарніший зал у всесвіті. Ми бачили гігантський трон з двома кріслами із чистого золота і з дорогоцінними каменями, яких не існує на землі. Перед троном стояв стіл, якому не було кінця, накритий ідеально білою скатертиною. Всіляка їжа стояла на тому столі.
Ми бачили виноград розміром з апельсин, і Господь Ісус дозволив нам спробувати його. Ми досі пам'ятаємо його надзвичайний смак. Ви навіть не можете собі уявити всі ті речі, які вже готові у Небесному Царстві для всіх нас (1 Кор. 2, 9).
Також на столі Господь дозволив нам побачити хліб - манну. Це був Божий хліб, про який сказано в писанні. Нам дозволили насолодитися різною їжею, якої навіть не існує на землі. Усе це чекає на нас, як і наша спадщина в Небесному Царстві.
Ми були здивовані, що стільці були поставлені з обох боків стола. На цих стільцях були гарні написи - імена тих, для кого це місце було приготовано. Там ми бачили і стільці зі своїми іменами, але ці імена відрізнялися від тих, які ми мали на землі. Це були абсолютно нові імена (Од. 2, 17).
Те, що було написано в слові Божому, здивувало нас:
Одначе, не радійте тому, що духи вам корять¬ся, але радійте тому, що ваші імена записані на небі (Лк. 10, 20).
Там було багато стільців! Там є досить місця для всіх. Але деякі стільці були забрані від столу. Це означає, що є люди, чиї імена були стерті з книги життя, і їх не буде на весільному бенкеті Агнця.
Бог також дозволив нам бачити людей з Біблії, чудових святих, про яких ми читаємо у писаннях.
Ми бачили Авраама. Його волосся було цілком біле, але кожна волосинка була схожа на скляні або алмазні ниточки. Що здивувало нас найбільше, це те, що він був ще молодший, ніж ми. На небесах всі ми помолодіємо і будемо молоді. Ми також були здивовані тим, що він сказав. Авраам сказав нам щось таке, чого ми ніколи не забудемо.
Він привітав нас Царством Небес і сказав, що ми скоро будемо в цьому місці, тому що прихід Господа Ісуса наближається швидко.
Можливо, зараз у вашому житті багато проблем, з яких ви не бачите виходу. Знайте, що в Бога вихід є завжди. Господь - це особистість. Він хоче мати особисті стосунки з вами, але ваші гріхи віддаляють вас від Господа, і ви не можете жити зі своїм Творцем і Спасителем. Тому ви не знайдете своє місце в цьому житті, поки не знайдете свого Бога. Єдиний істинний Бог закликає вас сьогодні, Він ваш Творець і Спаситель. Він помер за вас, і воскрес із мертвих. Якщо ви помолитеся, Він почує і спасе вас. Ви можете промовити цю молитву і словами віри попросити Ісуса увійти у ваше серце, і Він обов'язково прийде і змінить ваше життя.
Щиро промовте цю молитву, і Бог почує вас: «Господи Ісусе, я грішник. Я згрішив проти Тебе. Я потребую порятунку, але сам себе врятувати не можу. Я ісповідую, що Ти - мій Спаситель, який помер за мене і воскрес із мертвих для мого виправдання. Увійди в моє серце. Від сьогодні я належу Тобі. Дякую Тобі, Ісусе, що Ти почув мене. Амінь».
Любіть Господа, служіть Йому і читайте Його Слово.
Нехай Господь благословить вас.
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, чиніть їм і ви так само.
(Лк.6, 31)
|
| |
|
|
|
|
benedikta
|
Дата: П'ятниця, 03.02.2012, 17:07 | Повідомлення # 51
|
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 383
Нагороди: 11
Статус: Офлайн
|
Одкровення небес і пекла семи колумбійських підлітків
25 сторінок, Львів, Видавництво "Ріки води живої", 2011
Пропоную скачати.
І як бажаєте, щоб вам люди чинили, чиніть їм і ви так само.
(Лк.6, 31)
Повідомлення відредагував benedikta - П'ятниця, 03.02.2012, 17:09
|
| |
|
|
