| Як ти увійшов у Боже життя? |
| DNatiM | Дата: Субота, 15.11.2008, 00:27 | Повідомлення # 1 |
Група: Користувачі
Повідомлень: 287
Нагороди: 6
Статус: Офлайн
| Знаю тема звучить дивно , але я впевнена в тому , що в кожного з нас є свій шлях до Бога і я б хотіла , щоб ми ним поділились . Як ми зрозуміли і головне коли , що ми без Бога не варті нічого 
Потрібно вірити в досконалість і мати відвагу бути недосконалим!
|
| |
| |
|
| musia_79 | Дата: Вівторок, 18.11.2008, 00:50 | Повідомлення # 2 |
Група: Модератори
Повідомлень: 289
Нагороди: 10
Статус: Офлайн
| Навіть не можу точно сказати, коли я зрозуміла це. В мене цей процес тривав довго і якось дуже послідовно, починаючи ще з 8-9 років; не було якихось радикальних прозрінь, які бувають у багатьох людей і в один момент повністю міняють все їхнє життя. Мене з малечку батьки виховували у християнському дусі.
Приймай себе таким, яким ти є, але не забувай - яким маєш стати...
|
| |
| |
|
| Дельфініус | Дата: Неділя, 23.11.2008, 10:30 | Повідомлення # 3 |
Адміністратор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 415
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
| Quote (musia_79) Мене з малечку батьки виховували у християнському дусі.
Шось подібне я можу сказати і про себе. Але справжнє розуміння "того всього" прийшло пізніше, навіть важко сказати в якому віці, думаю років в 15-16, а може і пізніше. Я спочатку, мені здається сприймав релігію якось легковажніше, дуже не задумувався над нею, і входив в Боже життя я, так як сказала musia_79, плавно і послідовно
Покажи своїм життям, що на землі не відпочивають)))
|
| |
| |
|
| Андрійко:) | Дата: П'ятниця, 28.11.2008, 16:28 | Повідомлення # 4 |
Група: Радники
Повідомлень: 458
Нагороди: 5
Статус: Офлайн
| А от я нажаль не знав Бога приблизно до 17 років  Аж поки не потрапив у Марійську спільноту і почав працювати над собою. P.S.Дякую брати і сестри за допомогу! 
In nomine Patris, et Filii, et Spiritus Sancti. Amen
|
| |
| |
|
| Наталька | Дата: Вівторок, 02.12.2008, 15:58 | Повідомлення # 5 |
Група: Модератори
Повідомлень: 241
Нагороди: 4
Статус: Офлайн
| У моєму житті таке прозріння почалось також із Марійської Спільноти десь у восьмому класі. Але це було лише першим кроком. Те, що життя без Бога нічого не варте зрозуміла зовсім недавно, та й то ще не зовсім. Бо коли б справді це розуміла, то не робила б так багато гріхів, які сильно болять і ображають мого Ісусика... 
|
| |
| |
|
| DNatiM | Дата: Середа, 03.12.2008, 21:41 | Повідомлення # 6 |
|
Група: Користувачі
Повідомлень: 287
Нагороди: 6
Статус: Офлайн
| А ось мене з самого дитинства виховували бути з Ісусиком і воно все якось так плавно ішло що увійшло в звичку , що в неділю потрібно бути в церкві . Був такий один момент в моєму житті , через який я дуже сильно навернулась до Бога і зараз краще ніж тоді усвідомлюю яке щастя бути Божою дитиною , я всім цього бажаю 
Потрібно вірити в досконалість і мати відвагу бути недосконалим!
|
| |
| |
|
| Vova | Дата: Четвер, 04.12.2008, 09:57 | Повідомлення # 7 |
Творець сайту
Група: Адміністратори
Повідомлень: 255
Нагороди: 4
Статус: Офлайн
| Я так як і Андрійко теж практично не знав Бога (хоч живу за 50 метрів від церкви) десь до 14 років, поки двоє однокласників мене не закликали на зібрання Марійської Спільноти. Тоді я зрозумів, що це моє. Що саме тут я щасливий. Що саме з Богом є правдиве щастя. І зараз я просто собі не уявляю, яким би я був, якби не той момент мого життя, коли я переступив поріг церкви з метою просто познайомитись в новими людьми...
Сила і велич людини не в тому, що вона має, а в тому, ким вона є
|
| |
| |
|
| Владик | Дата: Четвер, 04.12.2008, 21:07 | Повідомлення # 8 |
Група: Радники
Повідомлень: 166
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
| Хм...Десь у класі 9 чи 10 мені захотілося піти після школи до церкви (довга історія) на 18:00.Дуже подобалося як там хтось гарно співав Як виявилось потім-це співала МУСЯ  Хоча коли я прийшов у Марійську Спільноту,то запитався спочатку Бурбан Наталі чи то часом не вона співала 
Але якшо взяти загально-то це все є Великим Провидінням Божим
Бо що роблю - не розумію... Я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу те роблю...
|
| |
| |
|
| kristik | Дата: Четвер, 04.06.2009, 21:07 | Повідомлення # 9 |
Група: Користувачі
Повідомлень: 185
Нагороди: 12
Статус: Офлайн
| Quote (DNatiM) А ось мене з самого дитинства виховували бути з Ісусиком і воно все якось так плавно ішло що увійшло в звичку , що в неділю потрібно бути в церкві . I v mene tak samo  . Ya tak zdymalas kolu to ya yviisla v Boje juttia i diishla do vusnovky, sho narodulasi i yviishla. Z maloi dutunu seriozno stavulasi do vsiogo sho poviazane z Bogom, ale rozyminnia togo sho bez Boga ne mojluve juttia pruishlo ne zrazy. Z chasom prosto perkonalasia v tomy, sho bez Boga mu varti Nichogo !!!
Віддай світові найкраще з себе, і, швидше всього, тебе ударять і відштовхнуть:
не зважай, віддай найкраще з себе.
Матір Тереза
|
| |
| |
|
| falcon | Дата: Понеділок, 15.06.2009, 22:26 | Повідомлення # 10 |
Група: Користувачі
Повідомлень: 91
Нагороди: 2
Статус: Офлайн
| Мене так само змалечку привчали ходити до церкви,але тоді я це розумів скоріше як свій обов"язок ,і так було довгий час бо я просто не усвідомлював чого я ходжу до той церкви,просто знав шо це добре як і всіх прозріння прийшло пізніше та і дотепер в принципі ще не зовсім це зрозумів, а треба вчитися і старатися зрозуміти,що промовляє до нас Бог
Живи так, ніби маєш померти завтра,вчися так, ніби маєш жити вічно.
|
| |
| |
