| Курйози! |
| Дельфініус | Дата: Понеділок, 17.11.2008, 18:30 | Повідомлення # 1 |
Адміністратор
Група: Адміністратори
Повідомлень: 415
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
| Пропоную в цій темі розповідати про різні веселі і курйозні історії які з вами траплялися 
Покажи своїм життям, що на землі не відпочивають)))
|
| |
| |
|
| Endry | Дата: П'ятниця, 28.11.2008, 15:12 | Повідомлення # 2 |
Група: Радники
Повідомлень: 92
Нагороди: 2
Статус: Офлайн
| Зразу згадався той випадок в Колодіївці, коли я казав Андрійкові "Не говори до неї!!" коли він заговорив до якоїсь бабці, нашої парафіянки(як я взнав потім  ) Чомусь всі сміються з того випадку)))  
Пости, бо згрішив, і пости, щоб не згрішити.
|
| |
| |
|
| Владик | Дата: П'ятниця, 28.11.2008, 15:42 | Повідомлення # 3 |
Група: Радники
Повідомлень: 166
Нагороди: 3
Статус: Офлайн
| Ну добре,а вот і моя історія.Можу битись об заклад такого ше не було ні в одній церкві по Україні,а може навіть і у світі
Це було свято матері,ми мали грати на гітарах пісню "Мій синьоокий янголе".Щоб люди нас не помітили отець сказав шо проведе нас через Святилище.Служба вже ось-ось підходила до кінця і тут мій добрий колєга (Микола) штовхає мене в плечі і каже шоб я йшов вперед.Я розгубився,не знав шо робити і пробіг прямо через Святилище прямо під час служби  Але на тому і сторія не закінчилась...Виходячи я гарно потоптався по одному із фелонів нашого колишнього отця Ярослава  Всі кричать мені:"Ти шо робиш,куда біжиш,куди стаєш?!!"  Я не знав шо і робити,а тут ше і виходити треба пісню грати...  Мені потім казали,шо тоні чого,бо я не знав,але совість мене мучила і я посповідався в того самого отця,якому став на фелон.Не знаю шо він про мене подумав,але сміху було багато і то не в мене...
Бо що роблю - не розумію... Я бо чиню не те, що хочу, але що ненавиджу те роблю...
Повідомлення відредагував Владик - П'ятниця, 28.11.2008, 15:43 |
| |
| |
|
| musia_79 | Дата: П'ятниця, 28.11.2008, 15:47 | Повідомлення # 4 |
Група: Модератори
Повідомлень: 289
Нагороди: 10
Статус: Офлайн
| До попередньої історії ще треба додати, що в Святилищі Владик не обійшов Престіл довкола, як потрібно, а пройшовся з гітарою напряму - між Престолом і Царськими дверми
Приймай себе таким, яким ти є, але не забувай - яким маєш стати...
|
| |
| |
|
| Андрійко:) | Дата: Вівторок, 02.12.2008, 19:03 | Повідомлення # 5 |
Група: Радники
Повідомлень: 458
Нагороди: 5
Статус: Офлайн
| Ой в мене було таких багато.Одного разу я вмивався у ванні.А під дзеркалом є така невеличка полка.В той момент коли я дивився в дзеркало я пчихнув і головою лупнув ту полку,шо вона аж відірвалася  Пам'ятаю ше мама сварилась А ще був випадок як мені вазонок на голову впав  коли я намагався до годинника дотягнутись.Аж земля в вухо залетіла Доречі я чомусь тікі тепер замітив,що полички у ванні досі нема(мабуть мама боїться вісити ) От блін халепа  Тікішо їв і взяв собі пакетик майонезу(відрізав кутик).Шось заговорився з мамою і замість того шоб майонез на тарілку вилити ,вилив собі в рукав, бо взяв пакет іншою стороною:D Мабуть таки справді мене брат називає "людина-аварія"
In nomine Patris, et Filii, et Spiritus Sancti. Amen
Повідомлення відредагував Андрійко:) - Вівторок, 02.12.2008, 19:07 |
| |
| |
|
| musia_79 | Дата: Середа, 03.12.2008, 02:13 | Повідомлення # 6 |
|
Група: Модератори
Повідомлень: 289
Нагороди: 10
Статус: Офлайн
| Я одного разу ночувала в своїх батьків, зранку мала кудись бігти і проспала. Побігла в ванну чистити зуби, а там закінчилася зубна паста. Я запитала маму, чи є нова, вона сказала, що є в неї в тумбочці. Відкриваю тумбочку - лежать три червоних тюбики. Хапаю перший, який попав під руку і біжу чистити зуби. А це була паста, яку мама купила для діда, вона приклеює вставні щелепи до десен... Почала я чистити зуби, а через секунд так 15 відчула щось дуже дивне  верхні і нижні зуби почали склеюватись докупи і прилипати до десен... одним словом, було весело Пів-години відшкрябувала ту гидоту, добре, що встигла, доки вона намертво не приклеїлась  А мама цілий день з мене сміялася
Приймай себе таким, яким ти є, але не забувай - яким маєш стати...
|
| |
| |
|
| Наталька | Дата: Середа, 03.12.2008, 18:04 | Повідомлення # 7 |
Група: Модератори
Повідомлень: 241
Нагороди: 4
Статус: Офлайн
| А я одного разу в Оселі... вночі захотіла ... вийти на двір (ну самі розумієте...). А то ж ніч, страшно. Ну й думаю, що ж робити. А, думаю, розбуджу но я Вікуху. Вона, думаю, піде зі мною. Я так тихенько "Вікусь, ти не спиш???", а вона каже "Нєа". Я кажу"Вікусь ходи зі мною туди і туди... бо я сама трохи боюсь", а вона "Добре" і далі лежить. Я кажу "Ну вставай!" а вона, "Ага, зараз". Пройшло 3 хв, я її знову штурхаю, а вона "Та вже-вже, встаю". Ну я знову чекаю, але то ж не легко чекати, ще й в наметі не дуже тепло, а від того ще більше на двір хочеться... Ще через 3 хв я знову штурхаю Вікусю, а вона собі спить без задніх ножок. Думаю ..... пі...пі...пі, а най би ту Вікусю.... і пішла сама. А вранці, коли я їй то розказувала, вона каже "Ой, а я думала, шо мені то сниться!!!". Ех думаю, файні би тобі сни снилися, якби я ще трошки полежала і не витримала б...
|
| |
| |
|
| DNatiM | Дата: Середа, 03.12.2008, 20:54 | Повідомлення # 8 |
Група: Користувачі
Повідомлень: 287
Нагороди: 6
Статус: Офлайн
| Ось а найсмішніша історія яка зі мною сталася - це був початок третього курсу, поїхали ми з одногрупниками в Карпати на базу віддихати на вихідних. Ну ось перша ніч ніхто не спить всі відмічають те що ми все таки зібрались та поїхали разом . В мене є такий одногрупник Роман (файненький хлопчик правда ми з ним до тих Карпат дуже мало спілкувались ну практично взагалі) ну ось він собі в Карпатах трішки перебрав . Ось в такому стані він сидів на ліжку яке мало бути моїм (на якому я мала спати) , він каже : "В тебе таке класне стрибуче ліжко(воно на пружинах було у всіх таке) я певне сьогодні спатиму з тобою!" , ну а я так зразу кажу : "Помрій!" . І здавалось на цьому кінець розмови , але ось не так то було . Так получилося що я мала ключі від його колиби і сама пішла прогулятись по базі , а вони захотіли вже спати а ключі то в мене їхні . А Роман незнав що я далеко дзвонить і каже : "Наталочка нагадай який в тебе номер колиби?" я відповіла і не встигла повідомити що я не там . Ну ось коли я вернула їм ключі , пішла в свою колибу , а там Роман на моєму ліжку заснув . Я його нестала будити , а самій прийшлось лягати на інше ліжко . І ось на ранок коли вже всі прокинулись , ми всі сіли пити чай і ділились враженнями хто як спав . Але я забула сказати коли Роман прокинувся я вже встала , і він пішов в магазин і купив для мене шоколадку за те що я застелила після нього ліжко і його в ночі вкрила ще одним коцом . Ну ось п"єм чай , а я жую цю шоколадку і доходить черга розказувати Роману як він спав . Ось він і каже : "Я сьогодні спав з Наталею ." в той момент я починаю давитись тою шоколадкою і очі такі зробились  Я бігом його виправляти : "Роман не з Наталею , а в Наталі на ліжку!!!" , а він : "Ну подумаєш не так виразився!?" . Ось тоді всі так почали з нас двох сміятися щей досі як згадуємо то сміємося . Можливо саме ця кумедна історія нас з ним подружила і ми з ним тепер набагато більше спілкуємось . І яке щастя від Бога , що я почула як він то говорив , а так пішла б брехня по університуту
Потрібно вірити в досконалість і мати відвагу бути недосконалим!
|
| |
| |
